покінчений

покінчений: -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покінчити. || покі́нчено, безос. присудк. сл.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

покінчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
коліно — а, с. 1) Суглоб, що з єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги. •• Колі/но бігуна/ мед. стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. || Частина одягу, що прикриває це місце ноги. **… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике